На Буковині щороку вже традиційно відзначають вихід на полонину. Цьогоріч перші гуцульські фестивалі цими вихідними проведуть у селі Мигово Вижницького та у смт. Красноїльськ Сторожинецького районів. А у Путилі святкувати це свято заведено у останню неділю травня.

Що насправді означає сентенція «Людина відійшла у кращі світи»? І чи фізичне зникнення тотожне абсолютному? Уже чотири роки, як з нами немає Василя Кожелянка, відомого буковинського письменника, засновника напряму «альтернативної історії» в українській літературі. Та чи дійсно немає? Бо час від часу  продовжують з'являтися його нові романи.
Цього разу у видавництві «Книги-ХХІ» побачив світ його роман «Діти застою».
-«На мою думку, це найкращий роман Василя Кожелянка – каже літературознавець Олександр Бойченко. Або принаймні не слабкіший за його найвідомішу «Дефіляду в Москві». Тільки «Дефіляда» була блискучою стилізацією на тему «альтернативної історії», а «Діти застою» з певними застереженнями можна назвати романом реалістичним. У кожному разі кілька письменників, журналістів та політиків, гадаю, себе тут упізнають. А ще важливіше, що в романі себе упізнають буковинці загалом, яких Василь називає північними балканцями. Розділена між кількома персонажами автобіографія і узагальнений портрет розчарованого покоління, нереалізовані кохання і втрачені України, даремні в наших умовах західні ідеали і безсила в наших головах східна мудрість, художньо переконливі екскурси у трагічне минуле і чітке передбачення безпросвітного майбутнього, бездонний розпач і в’їдливий гумор, «ліричні» відступи і «ненормативні» вислови – ось далеко не повний перелік того, що знайде у «Дітях застою» спантеличений читач».

Презентація відбудеться 25 травня о 18.00 в Чернівецькому обласному театрі ляльок (вул. Головна, 22). Вхід вільний.

Таки дочекалися! Після ознайомлювального туру містами України Сашко Бойченко презентує свою нову книгу "Мої серед чужих" у рідних Чернівцях.

«Мої серед чужих» – це своєрідна галерея портретів найважливіших для автора зарубіжних письменників і філософів. Сам автор - колишній викладач світової літератури Чернівецького Національного університету ім. Ю. Федьковича називає застосований у книзі спосіб оповіді «олюдненим літературознавством», і рекомендує дану книгу передусім школярам старших класів і студентам перших курсів, яким вона знадобиться, як нікому іншому. Уникаючи епатажного «порпання в брудній білизні», тексти цієї збірки водночас зосереджуються на тій людській ціні, яку часто доводиться платити геніям за творчі досягнення. Серед героїв книжки – Сократ і Марк Аврелій, К’єркегор і Ніцше, Гамсун і Пруст, Кафка і Джойс, Фолкнер і Вулф, Селінджер і Кізі, Лермонтов і Мандельштам, Мілош і Герберт, Грабал і Гласко, та багато інших.
Презентація книги "Мої серед чужих", що побачила світ завдяки місцевому видавництву «Книги - 21» відбудеться 23 травня о 18:30 у Будинку естетики та дозвілля, що на вул. Шепетівській, 5. Вхід вільний.

Ось вам проста математична формула концерту: 2+2=3 в 1, де

1. Zapaska (indie-pop/roots/live looping)
2. BeBoBul (post-rock/shoegaze/indietronica/trip-hop)
3. BeBoBul + Zapaska (indie-rock/ragga/dub/dance)
Концерт у такому поєднанні чекає на вас, якщо ви відвідаєте 17 травня чернівецький паб BierPlatz

ZAPASKA – камянець – подільський інді-поп дует, що робить музику за принципом live looping. Дует використовує різні джерела добування та видозмінення звуку: акустичні інструменти (гітара, усні гармоніки, міні-баян, африканські народні інструменти), драм-машину та процесори ефектів. Zapaska створює насичені музичні композиції, прості й експериментальні водночас.

З 2010 Zapaska багато подорожує Україною та Європою з клубними турами і фестивалями (FortMissia 2010, Арт Поле 2010, I Love Kiev (Україна), Tramtamtydamtuda, Festiválek bez bojů a válek, Povalec 2011 (Чехія), Spievajúci básnici 2011, Pohoda Indoor Camping 2011 (Словакія), Europejski Stadion Kultury (Польща). Восени 2011 Zapaska спільно з зірками словацької інді сцени Longital мала тур Чехією та Словакією.

Дебютний EP «LANKA» вийшов у 2010, на дві композиції, «Несподівано» і «Колискова» є кліпи. У лютому 2011 Zapaska записує студійний live для програми Jak se vám libí чеського радіо Proglass. Влітку 2011 дует випустив другий EP Translitom, який у мережі вийшов на молодому українському лейблі XXX Waves.

BeBoBul – чернівецький дует, що утворився взимку 2011 року. Музична основа – бас, гітара та драммашина. Учасники групи, які раніше брали участь в дуже різних за стилем колективах (Олово, Гуцул Каліпсо, The Limited Edition, Бриллиантовый Зелёный), зібралися разом щоб грати те, до чого дійсно лежить душа. Варіюючи елементами пост-року, шуґейзу, дрім-попу та експериментальної музики хлопцям вдалося створити самобутній проєкт з індивідуальним підходом та звучанням.
BeBoBul це, здавалося б, тіільки двоє, але, насправді, на сцені разом з ними невидимі сомалійські жінки, туарегські пастухи, волхви заборонених індійських культів… З вінілових платівок це кодло кочує в семплер, а вже звідти підспівує Бібобулам.
Етнічні вигуки, ритмічні полотна від диско до дабу та тріп-хопу, і густі атмосферні гітарні партії накривають щільною звуковою ковдрою.
Початок концерту о 20:00; Вхід – 15 гривень.

Непересічною подією в культурному житті Буковини стала ювілейна художня виставка відомого графіка, живописця, заслуженого художника України Ореста Криворучка, що відкрилася днями в Центрі культури «Вернісаж».

Нині визнаний у Європі і світі майстер, народився 9 травня 1942 року в селі Стара Жучка, Садгірського району. Своїми здобутками в образотворчому мистецтві, перш за все, завдячує таланту, отриманому в спадок від матері Веронії Онуфріївни – простої робітниці, яка мала неабиякий природний хист до малювання. В радіопередачі «Добродій» пан Орест згадує:

– Так сталося, що батько не вернувся з війни. Я був сиротою. Виховувала мене мама. Жили ми бідно. Але коли мама йшла на роботу і часом лишала мене самого, то щоб мені не було скучно, щось малювала на листочку – чи то хатинку, чи то квіточку… І вже від того я змалку починав прилучатися до малювання… Іграшок в мене не було (ми бідували). А олівець і папір – то вже була мені забавка …

В 1959 році Орест Криворучко, єдиний з навчальної групи, за найвищим (сьомим) розрядом закінчив Чернівецьке художнє ремісниче училище №5, а в 1972-ому – графічне відділення Московського художнього інституту (колишнє знамените художнє Строганівське училище). Особливої довершеності сягнув у графічних мініатюрах. Створив 578 книжкових знаків, що експонувалися в багатьох країнах світу, пошановані міжнародними нагородами і представлені в музейних та приватних колекціях. Серед найвизначніших творів – «Чернівецькі дахи», «Хотинська фортеця», плакат «Земля»…

Свої роботи на виставці також представила донька Ореста Криворучка – Оксана Скоробогат. Учасниця і володар почесних відзнак престижних виставок в Україні та за кордоном, нагороджена італійською медаллю Леонардо да Вінчі.
Фото автора

1600 сріблястих та золотистих м'ячів,  скріплених між собою у вигляді чи то слимака, чи то  футбольної квітки — так виглядає чернівецька інсталяція до «Євро 2012», встановлена сьогодні на Центральній площі.Її вартість — 250 тисяч гривень, а простоїть на цьому місці вона до кінця літа, і потім буде перенесена на територію стадіону “Буковина”.
Фігура достатньо великих розмірів. Під час офіційного відкриття представник Національного Реєстру Рекордів України Владислав Рєзников одразу повідомив, що ця споруда потрапила до Книгу рекордів України, адже є найбільшою арт – інсталяцією з м’ячів, створеною в Україні.
Автори інсталяції — подружжя дизайнерів Євгенія та Олег Авручевич кажуть, що  сріблясті та золотисті кольори символізують спортивний успіх України.
Секретар Чернівецької Міськради Віталій Міхайлішин на відкритті зазначив, що навіть у 2030 році інсталяція буде пам'яткою про те, що в Україні у 2012 році відбувався чемпіонат Європи з футболу.

Вже за усталеною традицією, це відбулося на Театральній площі Чернівців.

Їх у Чернівецькій області, хто за час навчання досяг найвищих успіхів, нинішнього року – 744. І годі передати радість, хвилювання та ледь вловимі хвильки суму батьків, друзів, учителів і головних винуватців торжества, коли в цей безхмарний сонячний день над площею линули з гучномовців шкільні вальси, пісні, ніби затримуючи на якісь короткі миті роки дитинства…

Разом з керівниками освіти та представниками громадськості з вітаннями й напутніми словами виступили голова обласної держадміністрації Михайло Папієв, секретар Чернівецької міської ради Віталій Михайлішин. Вони вручили випускникам золоті і срібні медалі. Опісля під оплески і людське багатоголосся, ніби в далекий вирій, у небо злетіли сотні різнобарвних повітряних кульок …

– Якісько Олександра. Третя гімназія. Ніяк не можу повірити, що я, нарешті, закінчила школу; в ній набувала досвіду, який збираюся пронести крізь усе життя. В школі я знайшла справжніх друзів. Дуже вдячна всім своїм учителям, які приділяли мені дуже велику увагу, вклали в мене частинку своєї душі.

– Я Тимчук Олександр. Закінчив загальноосвітній заклад №38. Я вже визначився: буду вчитися в Чернівецькому національному університеті; фізичний факультет – комп’ютерна інженерія. Вирішив обрати щось незвичайне для себе, щось нове/

– Директор загальноосвітньої школи №38 Гуревич Ганна Василівна. Щороку традиційно ми проводимо випускні вечори і даємо одні і ті ж самі настанови – щоб вони були, в першу чергу, людяними, милосердними. А що сьогодні незвичного? Все ж таки, «Євро-2012» вніс корективи; час до початку випускних іспитів скоротився. І дітям через це трішки. Але, ви знаєте, молоді люди сьогодні – вони настільки мобільні! З ними можна все подолати. Вони швидко сприймають новизну і долають усі труднощі.

– Що хотіли б побажати їм головного?

– Знайти свою дорогу в житті, отримати задоволення від досягнутого, стати успішними.

Завтра, 15 травня, о 18 годині в Художньому музеї (Центральна площа, 10) відбудеться презентація книги чернівецької поетеси з трагічною долею Зельми Меербаум-Айзінґер «Я тугою огорнута. Вірші єврейської дівчини до свого друга», яка побачила світ у видавництві «Книги-ХХІ» в перекладі Петра Рихла з передмовою всесвітньо відомої акторки Іріс Бербен.
Під час заходу поезії Зельми читатимуть Клаудія Претор (німецькою) та Петро Рихло (українською).

Довідка: Зельма Меербаум-Айзінгер (нім. Selma Meerbaum-Eisinger, (15 серпня 1924 - 16 грудня 1942) - німецькомовна поетеса єврейського походження, що жила в Чернівцях (тоді Румунія) і загибла під час  Голокосту у віці 18 років. Родичка (троюрідна сестра) Пауля Целана.
Народилася в сім'ї Макса Меербаума, власника крамниці. Захоплювалася літературою з раннього віку. Серед авторів, що вплинули на неї, відзначають Г. Гейне, Р. М. Рільке, Клабунд, Поля Верлена і Рабіндраната Тагора. У 1938 почала сама писати вірші і перекладала між 4 мовами - французькою, румунською, ідишем і рідною мовою - німецькою. Після переходу міста до СРСР в 1940 році багато хто з її товаришів по сіоністському гуртку були заарештовані. Після початку війни в 1941 році сім'я була змушена перебратися в гетто, а в 1942 році була депортована в трудовий табір села Михайлівка (Трансністрія), де Зельма померла від висипного тифу. Її батьки незабаром також померли від тифу.
Збереглися 57 віршів Зельми, написаних олівцем і переплетених вручну у збірку, названу «Blütenlese» («Збір квітів»), з них 52 - її власні, решта - переклади з їдишу, французької та румунської. Вірші були датовані травнем 1939 - груднем 1941. Збірка була присвячена її коханому і другу Лейзер Фіхману, старшому її на рік. Передбачалося, що Фіхман передасть збірку ще одному другу, який зміг би по приїзді до Ізраїлю видати її. Однак Фіхман загинув в дорозі і не зміг передати рукопис. Про вірші Зельми було відомо лише вузькому колу друзів, що зберегли їх. У 1976 році вони були видані літературознавцем Гершем Сєгалом у Реховоті (Ізраїль), друге видання відбулося у 1979 в Тель-Авіві. У Німеччині збірка була видана в 1980 році завдяки зусиллям журналіста і дослідника Юргена Штерка, під назвою «Ich bin in Sehnsucht eingehüllt» («Я обійнята тугою»). У листопаді 2005 вийшла аудіокнига з її віршами. У 2001 в театрі м. Фюрт (Німеччина) була поставлена п'єса про Зельму, де її вірші були покладені на музику.
У Чернівцях встановлено меморіальну дошку її пам'яті.

13 травня у селі Чорториї Кіцманського району виникла пожежа в недіючому деревообробному цеху. На ліквідацію пожежі було направлено пожежно-рятувальні підрозділи міст Чернівці та Кіцмань, вогнеборці міста Вашківці та місцеві пожежні команди сіл Брусниця та Неполоківці. Внаслідок сильного вітру та запізнілого повідомлення про пожежу, вогонь швидко поширювався по будівлі. Працівники МНС зупинили поширення вогню у тих межах, у яких застали на момент прибуття. Вогнем знищено шиферне покриття будівлі. Бійці МНС врятували від знищення будівлю. Постраждалих немає.
У селі Панка Сторожинецького району горіла капличка. Вогнеборці, які прибули на місце події за лічені хвилини, ліквідували пожежу.

Прес-служба ТУ МНС у Чернівецькій області

Рейтинг Користувача: / 1
НайгіршеНайкраще 

У Чернівцях 15 травня у приміщені палацу «Академічний» відбудеться одинадцятий міський конкурс «Молода сім’я – 2012», повідомляє прес-служба Чернівецької міської ради. Конкурс відбудеться у рамках відзначення Міжнародного дня сім’ї. У ньому візьмуть участь п’ять молодих чернівецьких пар віком до 35 років.
Конкурсна програма складається з 4 завдань: «Сімейні кулінарні родзинки»; тематичної відеопрезентації «Кохання непідвладне часу»; Творчого виступу до 3-хв «Вродися та вдайся»; Театралізованого виступу родин «Переполох у Чернівцях» або «Нестандартне розслідування по слідах кохання». На святі шукатимуть «Родинний талант», «Сімейну гармонію», визначатимуть "неповторну", "найромантичнішу" та "артистичну" сім’ї. Переможців змагань відзначать номінаціями  «Глядацькі симпатії» та «Молода сім’я – 2012 року». Початок – о 18 годині.
Для довідки:
Учасники цьогорічного конкурсу:
1. Барна Оксана  -  вчитель  української мови та літератури навчально – виховного комплексу «Любисток»;  Барна Сергій – музикант ресторану «Камелот»;
2. Басараба Тетяна – юрист,  помічник адвоката; Басараба Олег  – лікар казкових  посмішок стоматологічної клініки «Євродент»;
3. Шпак Марія – практичний психолог вищого професійного училища радіоелектроніки; Шпак Андрій – майстер виробничого навчання, викладач вищого професійного училища радіоелектроніки;
4. Чук Людмила – незалежний юрист; Чук Денис  – ведучий карооке в ресторані «Елвіс» комплексу «Гран – Прі»;
5. Токар Лариса – кандидат політичних наук, асистент кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; Токар Павло – завідувач відділу молодіжних та дитячих програм «Радіо Буковини» Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії.

На фото – учасники конкурсу, подружжя Павла та Лариси Токар.